Смерть семи королів

Відхід Едварда стає імпульсом для зародження міжусобиць на англійських просторах. Розрізнені королівства втрачають колишню силу, перетворюються на полчища воїнів, одержимих бажань збільшити могутність свого ватажка. Небезпечні сутички призводять до численних людських смертей, вирізають цілі поселення, і все це відбувається на тлі войовничої ходи Олафа, спраглого скористатися ослабленим становищем земель і очевидною збройною перевагою над супротивниками. Утред посилає сина на розвідку в надії розвідати ворожі плани, а паралельно він намагається осмислити пророцтво, що вказує на єдиний шлях становлення міцної, згуртованої Англії. Провидіння вказує, що загибель семи королів посприяє утвердженню переконливого і владного лідера. Лише тоді слід очікувати довгоочікуваного розквіту, але такий сценарій поки що видається малоймовірним. Правителі справді гинуть, стають жертвами власної жадібності або зустрічають сильного, підступного ворога, але смута триває, а ознак єднання не спостерігається. Мужньому, розважливому воєначальнику належить знайти спосіб згуртувати навколо себе однодумців, щоб подбати про процвітання рідних територій.