Сумую за тобою, люблю тебе (2026)
У ритуальному залі пахло ліліями та старим пилом. Даян гортала каталог, стискаючи список побажань, якого чоловік так і не залишив. Син коротко відповів на дзвінок: «Не приїду. Надішлю помічника». Той з’явився до обіду. У бездоганному костюмі, з планшетом і поглядом, здатним розкладати скорботу по пунктах. Він називав себе асистентом, але швидко став єдиним, хто не відвертався від її сліз. Вони сиділи за кухонним столом, рахували запрошення, сперечалися про музику для процесії й раптово
