Кімната (1992)
Мовчазний убивця блукає вулицями Токіо, шукаючи кімнату, де має здійснитися його невидиме призначення. Його супроводжує рієлтор — тиха, стримана жінка, чия холодна відстороненість межує з відчаєм. Разом вони переходять від занедбаних квартир до зруйнованих будівель, крізь простори, спустошені економічним занепадом і людською байдужістю. У цій подорожі між життям і смертю, між минулим і теперішнім, межі реальності поступово стираються. Порожні кімнати стають віддзеркаленням самотності, а пошук
