Горбань із Нотр Даму

Кінець п'ятнадцятого століття. Париж. У центрі уваги виступає Квазімодо, нещасний, потворний горбань, який обіймає посаду дзвонаря в одному з місцевих соборів. У всьому світі у головного героя немає жодного вірного товариша або хоча б знайомого, якщо не брати до уваги, звісно, трьох живих горгулій, з якими він постійно спілкується. Бідолаха змушений безвилазно сидіти в чотирьох стінах за наказом злісного Клодо Фролло, єпископа, побоюючись покинути межі приміщення, щоб не налякати своїм моторошним виглядом оточуючих.
Щоправда, одного разу якраз під час святкування дня дурнів він таки наважився здійснити перший вихід у люди. Хлопчина сміливо попрямував прямо на центральну площу, битком набиту людьми, де і зустрів чарівну Есмеральду, циганочку-танцівницю.

Панночка рухалася настільки плавно і граціозно, що буквально заворожила натовп, а наш юний виродок і зовсім закохався в неї.
І водночас дівчина характеризується норовливою вдачею, точно знаючи собі ціну. Вона спромоглася нагрубити месьє Фролло, через що той наказав кинути нахабну порушницю порядку в темницю. Єдиним, хто наважився допомогти Есмеральді, виявився Квазімодо, який, незважаючи на відразливу зовнішність, має добре серце. Відтоді життя хлопчини опиняється у смертельній небезпеці.