Після сонця

Головною героїнею є жінка на ім'я Софі. Незважаючи на те, що вона вже досить доросла людина, героїня із задоволенням згадує, як двадцять років тому проводила відпустку разом зі своїм батьком. Це були золоті часи, жінка була ще підлітком, а її батько молодим чоловіком. Здавалося, життя ще все попереду, і будуть найрізноманітніші моменти, ситуації, уроки. Туреччина, кінець дев'яностих, головна героїня чітко пам'ятає всі ці моменти, навіть якщо в її голові щось згодом було вигадано, то тільки на основі реальних фактів. Вона перебирає спогад двадцятирічної давнини і розчулюється.

Як же все змінилося. Світ, люди, Софі. Щось героїня пам'ятає чітко, а якісь речі вже практично стерлися з її пам'яті. Головна героїня мимоволі починає порівнювати свого батька зразка 20-річної давності з тим чоловіком, яким він є тепер. Це природно, що люди змінюються. Можливо, це порівняння некоректне? Але якщо головній героїні так комфортно, то нехай порівнює скільки душі завгодно. Так само можуть порівняти і її... І не факт, що це порівняння буде на користь версії Софі, яка «подорослішала».