Полліанна (1960)
Після смерті батьків дівчинку Полліанну забрала до себе її тітка, відома своєю суворою вдачею, яка безроздільно панує в маленькому американському містечку. Потрапивши у світ суворих правил і заборон, опинившись сама в чужому місті, в чужому будинку, серед чужих людей, Полліанна не впадає у відчай. Їй допомагає «Гра в радість», колись придумана її батьком. Усе просто: у будь-якій ситуації, за будь-яких обставин треба знайти щось хороше, те, чому можна порадіти... і поділитися цією радістю з