Простір для руху (2025)
Танцівниця Джен Фріман, яка нещодавно дізналася про свій аутизм, вирішує перетворити цей особистий досвід на джерело творчого натхнення. Замість того щоб сприймати діагноз лише як нову обставину у своєму житті, вона використовує його як поштовх до створення свого першого повномасштабного танцювального спектаклю. Через постановку Джен прагне краще зрозуміти себе, власне сприйняття світу та те, як її особистий досвід вплинув на формування її особистості. Основним засобом для цього дослідження
