Жодного вибору (2025)
Ман-су пропрацював у паперовій промисловості двадцять п'ять років і за цей час став висококласним фахівцем. Він викупив у батька старий заміський будинок, капітально відремонтував його і вважав себе щасливим сім'янином: стабільна робота, будинок і повага колег здавалися нагородою за роки праці. Тому раптове звільнення виявилося для нього справжнім шоком. Криза в галузі затягнулася: вакансій за його профілем не з'являлося, заощадження танули, а тиск з боку сім'ї та сусідів посилював почуття