Алькаррас (2022)
Життя сім'ї фермерів, переплітаючись із пахарською землею і запахом солодких персиків, здавалося нескінченним раєм, де кожен день сповнений щастям і умиротворенням. Радість була щирою, як перша квітка весни, і життя текло спокійно, наче річкова вода, що несе у своїй течії тепло і спокій. Однак смерть власника маєтку принесла в життя родини невимовну тінь. Спадкоємець, незважаючи на кровні зв'язки, вирішив продати землю, що стала свідком багатьох сімейних моментів. І тепер біда прийшла