Іоанн XXIII Папа миру

У 1958 році, після смерті Пія XII, літній кардинал Анджело Ронкаллі, Патріарх Венеції, приїхав до Риму, щоб взяти участь у конклаві з обрання нового Папи Римського - конклаві, на якому домінували всілякі політичні маневри. Опинившись у Ватикані, Ронкаллі був вражений запеклим протистоянням між різними церковними фракціями. Під час конклаву розкриваються надзвичайні аспекти минулого старого кардинала: його духовна та фінансова підтримка групи страйкуючих робітників, коли він був ще молодим священиком; його допомога православним християнам у Болгарії, коли він перебував там; його вмілі переговори з нацистським послом у Стамбулі, щоб врятувати потяг єврейських в'язнів, коли він був дипломатом Ватикану в Туреччині; його тонкі дипломатичні здібності, коли він не дозволив Де Голлю відректися від тридцяти єпископів, які підтримували режим Віші. Лише на одинадцятому голосуванні відбулася «fumata bianca»: всупереч усім обставинам, Ронкаллі був обраний, взявши ім'я Іван XXIII.