Бобер

Іноді, щоб вийти з депресії, потрібно всього-нічого: нові відчуття. Щось, чого ти раніше ніколи не пробував. Стрибни з тарзанкою або з'їж жука, і вражень буде стільки, що колишній біль зніме як рукою. А, втім, деяким навіть це не допомагає, і їм потрібно просто добряче повеселитися. І часом розваги набувають справді дивного характеру. Але що поробиш, правда? Чим би дитя не тішилося, навіть якщо дитя - це дорослий чоловік середнього віку. Саме так і сталося з Волтером Блеком. У його житті все добре: високооплачувана робота, велика і щаслива сім'я, але...

Щось усе одно не так. Не вистачає гострих відчуттів, не вистачає справжнього щастя. Постійно хочеться спати, та й сімейний бізнес руйнується мало не щомиті. Що може витягнути людину з цього павутиння туги й печалі? Бобр! Звалюється він не звідки-небудь, а з іграшок: бобер тепер - друг Волтера, бобер - жива істота, і всі повинні його любити й жалувати. Для Волтера ця іграшка - все одно, що друге дихання або дияволятко на плечі, він починає жити по-справжньому... І його не зупиняє навіть те, що деякі люди дивляться на нього скоса.