А потім ми танцювали

Тільки танці часом можуть звільнити людину від негативних емоцій. Танцюючи, люди знімають із себе напруження, що накопичуються протягом довгого часу. Рух змушує людей переставати соромитися власного тіла. Люди, які займаються танцями, ніби скидають із себе все непотрібне, залишають тільки емоції та власне самовираження. У центрі цієї історії перебуває хлопець на ім'я Мераб. Він навіть не міг уявити, що одного разу потрапить у пастку, яку зуміла розставити йому хитра доля. Він з дитинства танцює в грузинському національному ансамблі разом зі своєю партнеркою по танцях Марі.

Все рухається добре, він займається улюбленою справою, яка приносить йому задоволення, що ж ще потрібно людині? Але одного разу в його колективі з'являється новий танцюрист на ім'я Іраклій. Сам того не розуміючи, головний герой закохується в цього новачка. Безрозсудному серцю не накажеш, і тепер герой не може впоратися зі своїми почуттями. Такого він ніколи не відчував, але єдине, що повинні знати люди, що для справжнього кохання немає ніяких меж.