Мама

Глуха, похмура лісова хаща. Зазвичай там завжди стоїть напіврозвалена, занедбана хатинка. У такій глушині і звір не блукає, і птахів не чути. Тільки навислий сирий туман, та болота кругом. Пахне затхлістю і гниллю. Навіть дерева тут якісь нездорові, покошені й сухі. Кажуть, що в таких місцях, мабуть, мешкає злісний безтілесний дух, якому до вподоби таке середовище. Можливо, і є тут правда, але багато хто не вірить у нечисту силу. В один такий старий будиночок якось заглядають молоді люди - дружина і чоловік. Вони прийшли сюди з конкретною метою, а не просто так, щоб перевірити нерви на міцність. А суть у тому, що в пліснявій хатині ось уже п'ять років як перебувають крихітні дівчатка.

Як вони змогли вижити в цьому залишеному людьми краї - просто загадка. Яка, втім, скоро відкривається. Вони - сироти. А ця парочка - їхні далекі родичі, які негайно хочуть забрати нещасних, непотрібних нікому дітей на виховання. Незабаром виявилося, що малятка не такі самотні, як на перший погляд. У них є містична Мама. Вони з нею реально спілкуються і бачать. І вона частенько приходить до них, виникаючи з темряви...