Анжеліка і король

Коли Людовік XIV розуміє, що залучити Анжеліку де Плесі Бельєр на свою територію є для нього великою значимістю, він покладає на неї важливу державну місію. Її завданням стає переконати перського посла Бачіарі-Бея підписати договір із Францією. На знак подяки і як стимул для Анжеліки король надає їй ласку - він надає їй можливість повернутися в замок графа Жофрея де Пейрака.
Анжеліка, усвідомлюючи, що досягнення цієї мети виправдовує використання будь-яких способів, погоджується завдання. Вона використовує всі свої привабливі якості та інтелект, щоб завоювати довіру Бачіарі-Бея та переконати його у перевагах та вигодах співпраці з Францією.
У процесі переговорів посол погоджується на умови договору, проте вносить неприємну вимогу. Він бажає, щоб Анжеліка була передана йому як своєрідний "подарунок". Можливо, він бачить у ній як політичну вигоду, а й особисте спокуса.
Анжеліка, залишаючись вірною своїм цілям та основним принципам, стикається з дилемою. Щоб успішно завершити місію та укласти важливий договір, їй доводиться ухвалити рішення, яке вона може вважати неприйнятною або жертовною. Її вибір матиме далекосяжні наслідки для її долі та майбутніх відносин з королівським двором, а також для перспектив Франції у цій дипломатичній угоді.